Кіберспорт в умовах війни: відверта розмова з засновником Team Hryvnia

Як народжуються українські кіберспортивні проєкти? Ми в EGW вирішили дізнатися це з перших вуст — і взяли інтерв’ю у засновника Team Hryvnia, Олександра "tony" Виговського. Поговорили про шлях команди, виклики, бачення українського кіберспорту та плани на майбутнє.

EGW: Олександре, я так розумію, що ти працюєш в організації Passion UA і ще маєш таке хобі – допомагати професійно розвиватись молодим українським гравцям. Правильно?

Олександр: Все вірно. Ну Гривня це ж… просто такий благодійний проєкт, скажімо так, просто моє хобі і коли є бажання і натхнення – я цим займаюсь.

EGW: А які саме обов’язки ти виконуєш у Passion UA?

Олександр: Я займаюсь менеджментом Дота 2 складу від А до Я.

EGW: Щож, ми тут зібрались щоб поговорити про Тім Гривню, я особисто як познайомився із командою, це були якісь квали, ну там на Дрімлігу умовну, і я на faceit побачив Team Hryvnia, якби назва прикольна, ще тоді логотип у вас здається був Тарас Шевченко, Кобзар?

Олександр: 100 гривень (мається на увазі - такою була емблема клубу)

EGW: А так, вірно. Розкажи як взагалі ти придумав цю назву і як зародився цей проєкт?

Олександр: Ну скажімо так, це не прям моя заслуга, це все сталось в абсолютно рандомний момент. Колись була дуже давно така маловідома організація Hot Headed Gaming, можливо хтось чув, можливо ні, це така ТІР-3, ТІР-4 молода організація і ми працювали там над розвитком українського кіберспорту, українських команд і в якийсь певний момент так сталось, і так часто трапляється, що організація не має сил, не має планів продовжувати далі.

І той ростер який залишився вирішив, що він може і буде грати далі. У тому ростері якраз був уже колишній тренер Passion UA – Даня iMp (Данило Вознюк), Коля Niche (Микола Землянський), Віталій QBFY, Костя Rakuzan… І у нас просто було тоді обговорення, кожен пропонував якусь свою ідею і в результаті ми зійшлись на тому, що це буде Team Hryvnia, це якось було колективно прийнято, просто цікава назва, весела, прикольна. Ну і тоді ми підібрали логотип і почали грати, десь щось вийшло, десь щось не вийшло і через кілька місяців цей ростер повністю задізбандився, Віталік пішов (мається на уваі QBFY), пацани пішли відпочивати і сталась пауза. А після неї у мене була змога з якимось ростером зайти на EPL умовний і якось так воно і почалось, з ростеру з yowaai та іншими, коли вони на EPL зайшли і ми побачили, що ми можемо.

EGW: Так був у вас дуже крутий період і ще через мемну назву я пам’ятаю там у Гостіка часто жартували «Гривня міцна як ніколи», «гривня по 8», «гривня по 5» і так далі.

Олександр: Так, так. Було таке.

EGW: А розкажи як взагалі відбувається пошук гравців? От є там наприклад якийсь молодий хлопець, він вважає себе хорошим гравцем у Доту, що йому потрібно робити, щоб потрапити в умовну Тім Гривню?

Олександр: Та насправді різні є способи. Самий стандартний і основний – це такий менеджер, як я, вийде на нього і запропонує грати в команді. Наприклад я збираю ростер, я сам його знайду, йому не потрібно шукати. Або ж так само не вийняток, самі гравці між собою списуються, домовляються і хочуть грати один з одним. Але насправді це дуже рідко відбувається, тому що гравці в Доту 2 – це трохи ліниві люди і вони не звикли самі про щось домовлятись, збиратись і самоорганізовуватись.

EGW: А є якісь фішки чи ритуали у Тім Гривні перед матчами?

Олександр: Як у Кополовця, не дивився матчі Карпат по футболу?

EGW: А ото що ходять в церкву перед кожною грою?

Олександр: Перед каждою, перед каждою грою ходять в церкву.

EGW: Ну це у нас у всіх, у Navi Junior Riddys теж хреститься, є та популярна гіфка.

Олександр: Так, так.

EGW: Ну а взагалі якось ви готуєтесь там до матчу, аналізуєте суперника?

Олександр: Ну цей ростер насправді зібрався буквально за день до старту. Не було ніяких ні кв-шок, ні тренувань і це насправді помилка, не треба було так робити, але маємо те, що маємо. Ми зібрались буквально за день і витисли максимум можливостей для того щоб якнайкраще підготуватись, тому що як не крути по факту в колективі є тільки одна людина з нормальним competitive досвідом і зрозуміло коли ти заходиш на турнір, де всі команди з competitive досвідом - то є проблеми, і ми прекрасно розуміємо, що будуть нас «гасить всі». І для того, щоб проблем було менше, їх треба буде вирішувати в експрес режимі. Відповідно ми коли збиралися – пропрацьовували пул, структуру, потім на наступний день зіграли перед офіційною грою кв-шки, дуже багато аналітичної роботи зробили, розборів. Старались і стараємось грати по структурі. Ну в одному матчі нарешті це вийшло, коли грали проти калмичат, але на жаль поки цього недостатньо (мається на увазі матч проти kalmychata, де Team Hryvnia виграла першу карту, але все ж програла 2-1).

EGW: А якою є найбільша перемога Тім Гривні? Це коли ви перемогли Навіу закритій квалі на PGL Wallachia Сезон 2? Щоправда тоді Тім Гривню вже підписали Passion UA.

Олександр: Там був перехідний такий період. Один матч виграли під тегом Гривні, а другий матч виграли під тегом Passion. Ну взагалі так, мабуть то був найкращий наш результат.

Згадуючи блекаути

Олександр: Згадуючи минуле… Чесно, дуже приємно згадувати той період, ну як приємно, я маю на увазі, що такого більше ніде й ніколи не було й не буде. Справа навіть не в результатах, а в умовах, в яких здобувались ці результати, тому що умов ніяких не було.Коли були повні блекаути, ми запороли тоді 2 чи 3 опен кваліфікації, і не було можливості всі ці питання вирішити. І це був абсолютний стак, у мене Бодян (Богдан BBODDY Батюк), у нього один ноутбук, він позичає 2 ноутбуки у друзів для того, щоб хоч якось, теоретично в період блекаута, зіграти по одній годині на одному ноутбуці. Людина просто бігала по Сумській області, по Охтирці і позичала ноутбуки.

У мене fernans мотав по всій Білій Церкві по комп’ютерним клубам, а в нас в цей момент умовно фінал опен квали проти Неміги, ми там першу карту виграли, а в нього світло пропало, а по всій Білій Церкві тільки 2 комп’ютерні клуби, він приїзджає в один клуб, а там теж нема світла, я затягую час, він просто їде на рандом в інший кінець міста на таксі, приїзджає в надії, що той клуб буде працювати. А в нас вже має починатись друга мапа. І ми в таких умовах здається виграли одну з опен кваліфікацій. Я це дуже довго буду згадувати, тому що такі історії – це один на мільйон. Я як людина, яка вже в цій сфері з 2019 року, бачив багато різних ситуацій і я можу сказати одне – таких історій більше не буде.

EGW: Ну так це круто. Це ж ти бігаєш туди-сюди, а тобі ще треба налаштуватись на гру…

Олександр: Так, так. Наприклад різні були ситуації. У нас був період, коли ми грали 2 турніри одночасно, Elite League перуанську і ще паралельно якийсь турнір, і перуанці супер дивні були, просто шок… У нас був плановий час ігор, і ігри, як виявилось, були там follow by. В нас була одна гра на один час і ми підлаштовувались на цей час, і якось в один момент шось там перуанці передумали, мені пише один з адмінів – от ми вирішили по іншому, а давайте от зараз починати, будьте готові через хвилину. А в мене yowaai сидить на Нивках і в нього там світла немає. Він вилітає просто в комп’ютерний клуб, їде, ми розуміємо, що ми не встигаємо, я з адміном торгуюсь, прошу дати хоч трохи часу, намагаюсь йому англійською мовою щось пояснити і розумію, що він « нуль на массу, два на трассу », не розуміє взагалі про що йде мова.

Тільки yowaai приїхав у клуб, буквально хвилина в хвилину, зовсім трішки запізнився, а нам уже впаяли техлуз. Думаю ну окей, дивлюсь в нас по часу в запасі ще +- 2 години, yowaai очевидно не захотів у клубі 2 години сидіти, поїхав назад. І в момент коли він їде в таксі, мені адмін пише - мені сказали треба ваш наступний матч починати прямо зараз! От ми так і програли тоді Еліт Лігу, до прикладу. Для мене ця Еліт Ліга і організатор ESB – це одні з найгірших в історії Доти, з ким я зустрічався на такому рівні, це повний треш.

Про зарплати і майбутнє української Доти

EGW: А які зарплати у Тім Гривні?

Олександр: Які, тут немає зарплат.

EGW: Ну а у Passion UA, якихось середнячків-команд, який приблизно рівень?

Олександр: Ну зарплати Passion я озвучувати не можу, це не корректно з моєї сторони. Але якщо говорити взагалі за рівень ТІР-3, ТІР-4 Доти, то в середньому це 500 $. Все залежить від того яка в тебе організація, наскільки вона медійно розвинута, яке там фінансування, спонсори, який склад гравців, але в середньому це +- 500 $. Якщо в тебе умовно ранг 300, і ти маєш досвід якихсь EPL, CCT, ти зможеш претендувати на ці гроші.

EGW: Як ти оцінюєш нинішний стан української кіберспортивної Доти в умовах війни?

Олександр: Конкретно зараз її нема, як такої, української Доти.

EGW: Якщо грубо кажучи завтра війна закінчиться, що нам треба робити, щоб боєздатних команд по Доті ставало більше?

Олександр: Справа в тому, що якщо закінчиться війна, то 100% тут буде дуже багато фінансування, ресурсів, повернуться такі організації як WePlay і будуть вибудовувати якісь турніри і планувати якесь майбутнє. Повернеться сюди ще в більшій мірі StarLadder, які зараз потихеньку відновлюються, але не такими темпами, як би того хотілось. А якщо говорити конкретно про українську Доту та українські команди, то це доволі специфічний процес, тому що будування української команди залежить від циклу та періоду.

Що я маю на увазі, в Доті дуже багато чого зав’язано на ладдері, на рангах. Зараз наприклад такий період, що вибір гравців не дуже великий, особливо нема до кого придивлятися та з ким працювати. Ну от наприклад цей ростер, де зараз хлопці, там Ваня Павчік (Іван "paw" Яшний), у якого досвід є, людина зараз у хорошій формі, а всі інші це хлопці ТОП 600, ТОП 700, у яких немає цього досвіду, і це проблема. Тобто я нічого проти хлопців не маю, вони молодці і так далі, але для того щоб виступати на турнірах, претендувати на якісь місця – треба щоб в тебе була сильна індивідуальна форма. Як не крути «MMR is not just a number», сто відсотків.

EGW: А от наприклад Тім Гривню спершу викупили Passion UA, потім Team Lynx, зараз можливо цей склад себе теж якось зарекомендує і їх також хтось викупить. Чи немає у вас бажання саме Тім Гривню розвивати як команду, як бренд, чи все ж таки це типу як команда-донор буде?

Олександр: Ну… чому зібрався цей ростер, ця команда, це дві причини: перша причина – це дати можливість хлопцям побачити, що таке competitive, а друга – це більше для мене, придивитись, переглянути хто є хто. Я з хлопцями не був знайомий, а так у мене вже буде інформація на майбутнє, з ким можна працювати, в кого які є перспективи і так далі. В мене є таке відчуття, що можливо якась варіація цього ростеру продовжить і далі після EPL грати, є всередині певний вайб, плюс якась синергія і люди зацікавлені, щоб працювати, якось там розвиватись.

Чи думаю я над тим, щоб якось розвивати команду? Ну насправді це ж не тільки від мене все залежить, це залежить в першу чергу від хлопців, якщо вони готові і в них є бажання грати один з одним, працювати і так далі, то чому б ні? Я наприклад бачу для себе, що якщо цей ростер попрацює місяць-два, то дійсно можна на умовному EPL претендувати хоча б на вихід з групи. Але треба декілька місяців, треба воля та бажання самої команди.

Фанатам Team Hryvnia присвячується

EGW: На останок, може тобі є що сказати фанатам Team Hryvnia, якесь звернення зробити?

Олександр: Ну якщо такі фанати є… (сміється)

EGW: Ну у вас у телеграм групі 900 з гаком людей!

Олександр: Вони стрімко відписуються. На старті було десь 2100, а зараз все більше і більше людей відписуються, ну я розумію, це важко, не дуже цікаво спостерігати за командою, яка в основному програє. Що я хочу сказати? Вболівайте, якщо вам цікаво поспостерігати за якимись новими обличчями, то підтримуйте, навіть якщо хлопці програють. Вони стараються на всі сто відсотків, повірте - хлопцям так само не дуже приємно, і не дуже подобається програвати всі матчі. І в тих умовах які є, з тими знаннями, які є, хлопці роблять все можливе, щоб зробити крок вперед.

EGW щиро бажає успіхів Team Hryvnia на майбутніх змаганнях! Спостерігати за всіма матчами команди ви можете у нас;)